актуарні розрахунки — математичні та статистичні дослідження
способів утворення страхових резервів, страхових тарифів за видами страхування.
андеррайтер — особа, уповноважена страховою компанією аналізувати,
приймати на страхування( перестрахування) та відхиляти всі види ризиків, а
також класифікувати обрані ризики для отримання за ними оптимальної страхової
премії.
аннуітет — угода або контракт зі страховою компанією, за якою фізична
особа набуває право на суми, що регулярно надходять, починаючи з певного часу,
наприклад, виходу на пенсію.
банківське страхування — це входження комерційних банків у сферу
страхування (переважно особистого страхування); виражається в придбанні діючих
страхових компаній та/або (якщо це дозволено законодавством) організації
системи продажів страхових полісів через розгалужену мережу банківських філій
та відділень.
вигодонабувач — фізична або юридична особа, визначена в договорі
страхування отримувачем страхового відшкодування у випадку настання страхової
події.
викупна вартість (сума) – сума, яка виплачується страховиком у випадку
дострокового завершення дії договору страхування життя та розраховується
математично за програмами страхування основних ризиків на день припинення
договору страхування життя в залежності від періоду, протягом якого діяв
договір страхування життя.
договір страхування — угода між страховиком та страхувальником, за якою
одна сторона (страховик) бере на себе за обумовлену винагороду (страхова
премія) зобов’язання відшкодувати збитки іншої сторони (страхувальника), що
відбулися в наслідок передбачених в договорі страхування несприятливих подій,
яким піддається застраховане майно, а також життя або здоров’я страхувальника.
застрахована особа – особа, про страхування життя або життя та здоров’я
якої був укладений договір страхування та яка може набувати прав та обов’язків
страхувальника у відповідності до договору страхування. можливість заміни
застрахованої особи протягом дії договору страхування відсутня.
ліга страхових ассоциацій україни – некомерційне об’єднання страховиків
з метою відстоювання своїх інтересів у владних структурах, сприяння розвитку
страхового законодавства, підвищення кваліфікації персонала та інформаційного
забезпечення страхових компаній, встановлення контактів з відповідними
об’єднаннями (асоціаціями) інших держав.
накопичувальне страхування — вид довгострокового страхування життя, за
яким страхова сума виплачується страхувальнику при дожитті їм до зазначеного
строку або у випадку смерті застрахованого – його спадкоємцям. такі поліси
гарантують виплату страхового забезпечення (або самому застрахованому, або його
чи її утриманцям або спадкоємцям), тому вони часто відіграють подвійну роль: як
поліс страхування та як форми інвестицій.
спеціальний инвестиційний фонд – грошовий фонд, що складається з сум,
отриманих від індексації страхової суми на випадок смерті та сум, отриманих від
інвестування коштів цього фонду, створений з метою збільшення загальної
вартості договора страхування за програмою страхування основних ризиків.
страхова виплата — будь-яка виплата, здійснена у відповідності з умовами
договору страхування.
страхова подія - обставина, визначена договором страхування (в
добровільному страхуванні) або законом (в обов'язковому страхуванні) як подія,
по якому страхувальник забов'язаний виконувати свої забов'язання по страховому
відшкодуванню.
страхова премія — плата за страхування, узгоджена двома сторонами
договору страхування для кожного виду ризику, яку страхувальник зобов’язаний
внести страховику у відповідності з договором страхування.
страхова сума — грошова сума, передбачена умовами договору страхування,
в межах якої страховик у відповідності з умовами страхування повинен здійснити
виплату застрахованій особі або вигодонабувачу при настанні страхової події.
страховий випадок — подія, що відбулася, та яка передбачена договором
страхування або законом, з настанням якої виникає зобов’язання страховика
здійснити страхову виплату страхувальнику, застрахованій особі, вигодо набувачу
або іншим третім особам.
страховий поліс – документ, який є письмовим підтвердженням факту укладення
договору страхування та є його частиною.
страховий ризик — передбачувана небезпечна подія, на випадок настання
якої проводиться страхування.
страховик — юридична особа, що має ліцензію на здійснення страхової
діяльності та бере на себе за певну винагороду (страхова премія) зобов’язання
відшкодувати страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладене
страхування, збитки, що виникли в результаті настання страхових випадків,
обумовлених в договорі.
страхувальник — фізична чи юридична особа, що є стороною в договорі
страхування, яка виплачує страхову премію та має право по закону або в силу
договору отримати при настанні страхового випадку відшкодування в межах
застрахованої відповідальності або страхової суми, зазначеної в договорі
страхування. страхувальник може укласти договір страхування як на свою користь,
так і на користь іншої особи (вигодо набувача).
термін страхування – проміжок часу між початком та кінцем страхування,
як зазначено в договорі страхування. |
